Игорь Саликов, офицер ГРУ, сваливший из рашки, рассказывает все, что видел и в чем участвовал.
А вот комментарий Романа Бурко, одного из основателей Информ Напалм:
2 дні тому батько скинув мені відео* Vladimir Osechkin зі словами: "Подивись. Все, що ми з мамою бачили на Донбасі у 2014 на власні очі, коли жили в окупації, зараз озвучує для Гааги офіцер російських спецслужб Саліков".
***
Тут для розуміння, чому мене зачепило це відео, варто зазначити контекст:
Мої батьки жили в окупації в одному з шахтарських містечок на Донбасі перший рік після російського вторгнення і не знали, що я вже тоді, починаючи з вторгнення РФ у Крим, займався збором доказів та ідентифікацією російських воєнних злочинців. Телефоном я ніколи не розпитував їх, що вони бачать або чують стосовно в'їзду російської військової техніки, або заходу російських підрозділів, бо розумів, що батьки й так знаходяться в зоні ризику, враховуючи, що їх син - учасник "АТО". А списки "атовців" регулярно "текли" в руки російських спецслужб через зрадників й законспірованих колаборантів в рядах силових структур України. Тому батьки не знали й не здогадувались, що я воював на Донбасі та паралельно на волонтерських засадах заснував міжнародну спільноту InformNapalm, яка займається розвідувальною діяльністю та документуванням фактів російської агресії. Лише після евакуації рідних з окупованих територій, коли вже і батько сам добровільно мобілізувався та встиг побувати в "АТО" в складі ЗСУ, після тривалої паузи в 3-4 роки я трошки розповів батькам у двох словах яке у 2014 році в мене з'явилось незвичне волонтерське "хобі".
***
Переглянувши від краю до краю відео для себе відзначив, що командир окремої розвідроти спецпризначення, громадянин РФ Ігор Саліков і сам фігурував в розслідуваннях** InformNapalm, і все, про що він розповідає, від кураторства Суркова***, діяльності Безлера та Бородая, до "блукаючих мінометів" проросійських бандформувань, які обстрілювали мирних мешканців Донбасу**** - все це було в розслідуваннях та багатомовних публікаціях InformNapalm періоду 2014-2021 років.
Все, що ми намагались донести до Західної аудиторії, політиків, журналістів... Все це лягло в основу матеріалів, поданих Україною до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)*****. І те, що один з безпосередніх учасників подій, російський офіцер, який займав певне місце в організації та проведенні злочинних операцій в канві російського вторгнення буде свідчити в Гаазі, це дає додаткову надію. Надію, що рано чи пізно правда про російські дії проти України у 2014 році виходить на поверхню та у більшості людей відкриваються очі.
Але відео зі свідченнями Ігоря Салікова більше потрібно дивитись не тим, хто був глибоко в темі російської агресії з 2014 та тільки знайде там додаткові підтвердження своїх знань, а тим, хто був відірваний від тієї війни. Для кого війна увірвалась в його життя тільки у 2022, а не у 2014. І він не цікавився всіма передумовами та процесами, які передували великій війні. Це різні люди, серед яких багато людей доброї волі й молодшого, й старшого віку. У мене немає упередженого ставлення до цих людей лише тому, що вони не жили війною в Україні, бо багато хто після початку великої війни зробив в рази більше за мене та в рази більше втратив (життя, здоров'я і т.д.). Я лише бажаю, щоб їх пазл більше склався та вони побачили весь калейдоскоп подій, які передували повномасштабному вторгненню та як жили люди в окупації, яку маскували під "народні республіки".
Подивіться це відео, яке залишу в коментарях з додатковими посиланнями (позначив зірочками ***), які підтверджують слова Салікова. Цій людині я не бажаю смерті, попри те, що він ворог, але я відчуваю, що він хоче і буде спокутувати свою провину ще в цьому житті, а не в якомусь загробному світі, або в наступних перевтіленнях. Він має совість, яка була раніше приспана російською пропагандою, і яка зараз може стати зброєю для правди й справедливості (!)
Таких людей з боку агресора, на жаль, поки одиниці. А для мене особисто це перша людина, перший росіянин з тих, кого ідентифікували у розслідуваннях InformNapalm, яка викликає почуття поваги за її поточний вчинок і бажання свідчити. Хоча те, що він зробив раніше і скільки горя приніс мені, моїм близьким та моєму народові - це величезна ноша, за яку важко пробачити. Напевно, Саліков, на цей час, це єдиний давній ворог і агресор, якого я б міг пробачити, пробачити не знімаючи відповідальності та покарання. Бо в ньому є совість, яка не мовчить, а говорить...
***
Після перегляду відео в мене навернулись кипучі сльози. За минуле, за зламані та втрачені життя й долі українців, та багато інших "за"... Ніби свідчення Салікова підняли старі пласти моєї пам'яті, що за роки перекрилися новими масштабними трагедіями та подіями.
Цей поодинокий випадок демонструє, що люди можуть змінюватись, навіть воєнні злочинці, які потрапили на цей шлях, заблукавши в "благих намірах", й потрапивши на стежку в пекло. Але ці зміни приходять зсередини. Якщо в них жевріє совість, полум'я якої може врешті висвітлити шлях із глухих кутів темряви, вказати двері виходу до світла.
Якщо ви дочитали цей лонгрід від початку і до цього абзацу + переглянули відео та мої посилання у коментарях й у вас не виникло бажання написати мені якийсь докір чи претензію, то вітаю, ймовірно, ви зрозуміли мої почуття та думки правильно.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02udb2sCDtpdy9ExxW8EwBgnfQZj4k6N3mT4PWxBUdigCtSyvHokiD62M7ESyukawCl&id=100004136469370&mibextid=Nif5oz
